НАКЛАД РОЗПРОДАНО
Добра і зворушлива історія, пронизана правдивими емоціями. Недовірливе щеня шукає свою Людину. Йому не відомі складні абстрактні поняття, якими люди зазвичай
виправдовують розпочаті ними війни, але воно розуміє, що таке дружба, доброта й самопожертва.
«Цуцик» Віталія Запеки викликає в читача ніжність до головного героя і всіх, кого той любить. Ця історія зачіпає за живе і тримає увагу з першого слова до останньої крапки.
Вона змушує посміхатися й переживати, хвилюватися й радіти, але точно нікого не залишає байдужим.
Оповідь ведеться від імені малого цуценяти. Це погляд на нас, людей, ніби збоку. Чесний і відвертий.
Аетивоєнний роман очима собаки –
«Якщо ти чоловік, а на твою країну напали, мусиш йти захищати. Все інше відмовки».
Фраза ця була на 54 сторінці книжки. Саме на ній я почала ревіти. Причин для сліз було багато, дуже багато і заспокоїтися було вкрай складно.
Книгу прочитала ще в лютому, а відгук написати так і не змогла. «Цуцик» зачепив, засмутив, але й порадував торжеством людяності. Війна очима собаки, люди на війні очима цуценяти — це щемко і болісно.
Бачила суперечки про те, чи варто цю книгу читати дітям. Мабуть, все залежить від конкретної дитини і її вразливості. Моя доня прочитала «Цуцика» у 12 років, була в захопленні, переживала, сумувала і раділа разом з героями книги.
#Всімкниг!