Опис
Про них мало знають. Ще менше — говорять. Але вони є. Справжні. Дивні. І — чорт! — небезпечні. Трошки смішні. Трошки божевільні. Льотчики. Професіонали. Воїни. Вони працюють. Вони воюють. Вони гинуть. Вони – так живуть. Українські вертолітники у війні на сході України та у Миротворчій Місії у Демократичній Республіці Конго. Їхні життя, їхня служба, їхня робота. Їхні емоції, надії та страхи. Їхня вірність своїм та ненависть до ворога. Їхні злети та падіння — у прямому сенсі. Терикони та вулкани. Степи та джунглі. Очима безпосереднього учасника подій. Драйв польоту та жах війни. Ревіння турбін. Свист гвинтів. Димні хвости некерованих ракет. А ще гумор — саркастичний, солоний, авіаційний.
Це не спогади, не щоденник, не мемуари. Це — флешбеки. Гвинтокрилі флешбеки.
Також радимо поезію Василя Муліка «Базальт».
Оксана –
Фух, “проковтнула” флешбеки на одному подиху… Не про кожну книжку так можна підсумувати. Сміх, відчуття кому в горлі, щирі сльози впродовж усіх 409 сторінок гарантовані автором.
Хочеться щось написати путнє та по суті, сказати який автор красава, стиль написання простий “як австрійські двері” і взагалі книга супер, але… Але всі думки перебувають з матерям, вдовами, дітьми, побратимам, простими людьми, які віддали своє життя за Батьківщину. Ці Діти – герої!!! Незважаючи на думки екземплярів, які говорять “какая разніца” і “вас туда нікто нє пасилал”, спаплюжити пам’ять про них їм не вийде!
П.С. Дякую автору, що вкотре нагадав – війна триває!
Василь –
Сильна книга! Рекомендую!
Максим –
Это не книга. Это душа и суть военного лётчика. Без лжи и пафоса, как есть.
Віталій –
Сиджу і не знаю, що відписати. Скільки думок в голові. Читавши “Сліди на дорозі”, я вже і не думав, що знайду таку ж захопливу книгу, але не тут то було. Мова автора, стиль подання це щось.
P.S. Військовим армійської авіації та не тільки, обовязково до прочитання.
P.S. Вісімка на обкладинці, яка ж вона прекрасна.
Олександр –
Це дуже сильна книга. Наче просто слухаєш свого друга-пілота на кухні, і якось проходять години часу….
Анастасія –
Хотіла б стерти пам’ять і прочитати це заново) Історію про льотчика з сьомого поверху і розетку в поєднанні з кардіограмою вже знають друзі) Перший раз в житті задумалася хто такі миротворці і описане перевернуло мою уяву про це і взагалі роботу ООН. Проплакалась на моменті історії про хлопчика, рідних котрого розстріляли… Просто немає слів в такі моменти. Історії про героїв взагалі вражають. Ще й такий дивний збіг обставин, купила цю книгу в день після зустрічі з Галиною “Вітерець” у м.Краків, яка згадана у книжці)
А взагалі, плов за рецептом в розділі про червень 2020 (Конго) виходить ідеально)
Валерій –
Неймовірна книга! Автор гарно описує життя пілота армійської авіації в ДРК та в Україні, вміло викликаючи і позитивні емоції, і співчуття. Гумор у книзі особливий і завжди викликає як мінімум посмішку, а як максимум — нестримний регіт у метро на очах здивованого натовпу.
Однозначно раджу!
Рохмістрова Юлія –
Я тільки почала читати, але вже хочу поділитися враженнями: дуже жива, дуже добре написана книжка. Я дуже вибіркова у читанні і мене далеко не все бере, особливо якщо текст “не працює”, а цей — як напитися свіжої води. Я в захваті від описів Африки і, нажаль, від описів трагедій війни. А ще, сам папір і книга дорога і якісна. Дуже здивована якістю, враховуючи її ціну. Короче, дякую автору за книгу, дякую видавництву за якість оформлення (не тільки за папір, а і загалом за дизайн).